У липні 2011 року громадською організацією «Євпаторійський центр регіонального розвитку» у Євпаторії, Сімферополі, Саках, Судаку було презентовано результати дослідження використання «мови ворожнечі» у кримських друкованих ЗМІ.
Участь у заходах взяли представники громадських організацій представники традиційних ЗМІ, Інтернет ЗМІ, політичних партій.
Протягом шести місяців дослідження експертами проекту було проаналізовано матеріали 29-ти кримських друкованих ЗМІ: загальнокримських, міських та районних, етнічного спрямування, політичних партій.
За висновками експертів найбільша кількість нетолерантних висловлювань протягом усього періоду дослідження зафіксована у газетах «Крымское время», «Комсомольская правда в Украине – Крым» та «Крымская правда» і складає 60% від загальної кількості нетолерантних висловлювань суб’єктів (121 з 201 випадку). Імовірно, лідерство цих джерел пов’язано з періодичністю виходу (п’ять разів на тиждень).
Показовим є те, що на 13 визначених міських та районних джерел інформації припадає всього 12,5% (25 з 201 випадку).
У 17 джерелах було зафіксовано 201 випадок застосування не толерантних, некоректних висловлювань дев’ятьма виявленими суб’єктами «мови ворожнечі», якими не обов’язково є автори матеріалу/журналісти, а будь-хто, чиє висловлювання лише ретранслюється автором матеріалу.
Найбільша кількість нетолерантних висловлювань належить редакціям, як суб’єктам «мови ворожнечі», – 38,3% від загальної кількості та журналістам – 36%.
Особливим є те, що анекдот виявився найпоширенішим носієм нетолерантних висловлювань серед редакційних матеріалів – 56%, а його частка від загальної кількості зафіксованих випадків «мови ворожнечі» склала 21,5%.
Максимальна кількість політиків, журналістів та редакцій, як суб’єктів «мови ворожнечі», зафіксована у жовтні 2010 р., що ймовірно пов’язано з виборами депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. Також активізація політиків спостерігається у січні 2011 р., що ймовірно пов’язано із зверненням прем’єр міністра РМ АРК Василя Джарти до лідеру меджлісу Мустафи Джемільова про добровільне звільнення земельних самозахватів.
Загальна кількість суб’єктів значно зменшується у грудні 2010 р., що ймовірно пов’язано з підготовкою до зимових свят.
Згідно предмету дослідження – «мові ворожнечі», як інструменту розпалювання міжнаціональної ненависті та нетолерантного, некоректного ставлення до представників інших етнічних груп, було визначено двадцять її видів.
Загальна кількість застосованих видів (248) перевищує кількість нетолерантних висловлювань (201), оскільки одне висловлювання може містити декілька видів «мови ворожнечі».
Протягом дослідження було зафіксовано 22 об’єкти «мови ворожнечі» – представників тієї чи іншої національності, або нація в цілому.
Загальна кількість нетолерантних висловлювань щодо об’єктів (218) перевищує кількість випадків застосування «мови ворожнечі» суб’єктами (201), оскільки одне висловлювання може бути спрямовано на декілька об’єктів.
Українці в першу чергу згадуються у зв’язку із звинуваченням у націоналізмі, шовінізмі, екстремізмі. Росіяни найчастіше є персонажами анекдотів, в яких представлені в принизливому, образливому контексті. Кримським татарам найчастіше висувається звинувачення в вимаганні надання привілеїв за національною ознакою.
Максимальна кількість застосувань «мови ворожнечі» щодо українців припадає на жовтень – листопад 2010 р., що ймовірно пов’язано з виборами депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.
Максимальна кількість застосувань «мови ворожнечі» щодо кримських татар спостерігається в січні 2011 р., що ймовірно пов’язано із зверненням прем’єр міністра РМ АРК Василя Джарти до лідеру міджлісу Мустафи Джемільова про добровільне звільнення земельних самозахватів.
Динаміка застосування «мови ворожнечі» по відношенню до росіян постійно коливається і кількість нетолерантних висловлювань щодо них імовірно залежить, як вже зазначалось, від кількості опублікованих анекдотів.
Позитивне ставлення авторів текстів/матеріалів до нетолерантних висловлювань є стабільним.
Загальний спад використання «мови ворожнечі» спостерігається у грудні 2010 р., що ймовірно пов’язано з підготовкою до зимових свят.
Метою проекту «Кримські ЗМІ. Мова ворожнечі», що здійснюється громадською організацією «Євпаторійський центр регіонального розвитку» за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” є проведення дослідження та оприлюднення фактів розпалювання міжнаціональної ворожнечі та нетолерантного ставлення до представників інших етнічних груп в кримських засобах масової інформації для подолання впливу стереотипів та упереджень у сфері міжетнічних взаємин, досягнення міжетнічного порозуміння, соціальної та культурної інтеграції національних меншин та етнічних спільнот в українське суспільство на ґрунті взаємоповаги до різноманіття культурних ідентичностей.
Мета програми Посилення впливу громадянського суспільства Міжнародного фонду “Відродження” - сприяння розвитку системи захисту прав громадян як споживачів державних та комунальних послуг, посилення спроможності громадських організацій щодо вироблення політики та впливу на прийняття політичних рішень із суспільно важливих питань.
Детальніше: www.irf.ua